Русалка
Lelyana_ art
Була б я русалкою, то любила я моря персикові береги, Любила б я морські далі химерно-казкові, Не було б у мене часу для нудьги, Закутала в морську піну мрії твої ніжнотонні, Була б я русалкою, то вночі б шукала тебе серед берегів і скель, На допомогу морських своїх товаришів викликала, Наспівувала б знайомих для тебе пісень, Ти б пізнав їх, знайшов мене, а я б тебе лоскотала, Серед ночі я б покинула море і ступала босоніж по мокрій землі, Та я не перетворилась би на морську піну, Щоб відчути твій земний подих, я віддала всі свої коштовні кришталі, Щоб не бризкало на мене море свою водну лавину, Була б я русалкою, то плила б в обійми твої, Плавала у свіжих просторах разом з тобою, Світили б нам щоночі кораблі, А ми б засяяли назавжди перлинною чистотою. * ❤️
2021-09-03 21:19:59
9
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Kruhitka Dobro
😍😍😍😍❤️❤️❤️❤️
Відповісти
2021-09-03 21:22:55
1
Lelyana_ art
@Kruhitka Dobro 😊❤️
Відповісти
2021-09-03 21:23:39
1
Інші вірші поета
Анаконда Моє серце не згодне зі мною Блакитна півонія Мій світ
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4023
La lune
Nadine Tikhonovitch
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1211