Треба навчитися...
Треба навчитися людей відпускати,
Якщо вони не хочуть в твоєму житті сіяти,
Коли вони кидають тобі ножі в спину,
А ти пробачаєш все без упину,
Не треба мільйони шансів давати,
Тому, хто буде з твого серця пелюстки виривати,
Хто один раз зрадив, той не зміниться більше,
З попелу будувати замок, буде ще гірше,
Найстрашніше, коли ти знаєш всю правду,
Та людина не бачить провини, не дасть собі ради,
Буде і далі в замкнені двері битися,
Не хоче з відустністю жертви миритися,
Якщо ти відчуваєш, що працюєш для чужої мрії та мети,
Краще тікати, зі слизького шляху зійти,
Не треба про людей-примар жалкувати,
Краще самому свої скарби шукати,
Треба робити висновки, коли твоє серце на шматки розідрали,
Бо свою грішну мету, ці люди знали,
Спалити зелені луги твоєї душі,
Витоптати у серці спориші,
Та не сумуй, не здавайся, просто відпускай,
Значить, що не будуть вони з тобою будувати твій рай,
Скоро не будеш ти на самоті,
Загорить зірка-провідник у твоєму житті.
2020-10-04 16:22:54
7
0