Дніпровські небеса
Десь там, де дзвін колискової лунає - мій рідний край, Омиває, Дніпро величний, береги свої, Моя земле, ти мене чекай, Там де відлітають журавлі, Розпочалась пісня мого життя, Додому кличе серденько моє, тихенько вертає, Зі світу, де немає вороття, Верба свої віти мені кидає, Де чую дух родини - туди і піду, До мостів життя, кличе мене доля, Для мене рідне слово "воля", Край неба десь день щеза, А за ним мої дніпровські небеса, Де Украіна відкриває свої степи й ліси, Бачу я, де мій дім, Там розкинувся цвіт краси, Туди мене провів соловейка спів, Дніпро знає, що я ще повернусь, Свої води до сонечка підіймає, Я, ніби грім серед ночі, до рідного краю увірвуся, І щастя в моїй душі засяє.
2020-07-04 20:15:54
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Kruhitka Dobro
👍👍👍
Відповісти
2020-07-05 06:34:27
1
Lelyana_ art
Відповісти
2020-07-05 07:08:15
1
Схожі вірші
Всі
Пóдрузі
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
2286
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
34
8032