Я клянуся...

Lelyana_ art

Я клянуся жити своїм життям, Дихати на повні груди, Не чекати завтра чи майбуття, Хай мене і засудять люди, Я клянуся ніколи не здаватись, Йти до мети, коли ніхто не вірить, У відчаї буду сміятись, Той хто любить - в мене повірить, Я клянуся бути щасливою, Надихати і надихатися, щоб як птах літати, Для щастя треба бути сміливою, Нікому в мене цього забрати, Я клянуся сильно і вірно кохати, Дарувати вічність свою, Палко і тепло оберігати, І завжди говорити "люблю", Я клянуся зі свого шляху не звертати, Бо хтось веде мене по житті, Щоб серце навчилось співати, І не бути ніколи в забутті. Я клянуся, що виконаю все, чого бажаю, Наше життя занадто коротке, щоб його дарма витрачати, Ніхто мене не буде спиняти і не спиняє, Всі хто ходять під сонцем, рано чи пізно, будуть, як діамант сіяти.

2020-08-27 18:51:13

7

4

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Lelyana_ art

@Kruhitka Dobro Дякую😊

Відповісти

2020-08-27 18:54:09

1

Наян Коваль

Дуже гарний вірш))) Мені він здався дуже особистим, і якщо це так, то у вас добра душа)

Відповісти

2020-08-30 05:27:03

2

Lelyana_ art

@Наян Коваль Так, він про особисте. Дякую. 😊

Відповісти

2020-08-30 06:10:33

1

Схожі вірші

Всі

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

43

7

2854

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

50

12

5144