Я клянуся...
Я клянуся жити своїм життям, Дихати на повні груди, Не чекати завтра чи майбуття, Хай мене і засудять люди, Я клянуся ніколи не здаватись, Йти до мети, коли ніхто не вірить, У відчаї буду сміятись, Той хто любить - в мене повірить, Я клянуся бути щасливою, Надихати і надихатися, щоб як птах літати, Для щастя треба бути сміливою, Нікому в мене цього забрати, Я клянуся сильно і вірно кохати, Дарувати вічність свою, Палко і тепло оберігати, І завжди говорити "люблю", Я клянуся зі свого шляху не звертати, Бо хтось веде мене по житті, Щоб серце навчилось співати, І не бути ніколи в забутті. Я клянуся, що виконаю все, чого бажаю, Наше життя занадто коротке, щоб його дарма витрачати, Ніхто мене не буде спиняти і не спиняє, Всі хто ходять під сонцем, рано чи пізно, будуть, як діамант сіяти.
2020-08-27 18:51:13
7
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Lelyana_ art
@Kruhitka Dobro Дякую😊
Відповісти
2020-08-27 18:54:09
1
Наян Коваль
Дуже гарний вірш))) Мені він здався дуже особистим, і якщо це так, то у вас добра душа)
Відповісти
2020-08-30 05:27:03
2
Lelyana_ art
@Наян Коваль Так, він про особисте. Дякую. 😊
Відповісти
2020-08-30 06:10:33
1
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1883
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1390