Я щаслива...
Хто сказав, що я буду комусь поклонятися?
Йти за кимось, себе втрачати,
Чи я буду під обставити прогинатися?
Нікому краще, моє альтер его, не знати,
Скільки би у мене не було падінь, а я воскресла,
Знову у жилах тече сміливість моя,
На вівтар справедливості, своє життя принесла,
Щоб знову згадати своє ім'я,
Я буду чекати того самого подарунку долі,
Бо я варта більшого,
Ніяке чар-зілля не забере моєї волі,
Я варта того самого відчуття найчистішого,
Мені легко кинути все, за що колись боролась,
Якщо воно не здійснило моїх сподівань,
Чаша терпіння - навпіл розкололась,
Градом вдарила печаль,
Але я щаслива і буду такою,
Бо у мене є моє життя,
Бо я заквітчана весною,
Бо я чую своє серцебиття,
Я щаслива і більше ніхто мені не треба,
Бо я сама буду шукати свій папороті цвіт,
Бо у мене є це синє небо,
Куди я здійсню свій політ,
Я щаслива, не дивлячись на всі марні сподівання,
На минулого прокляття,
На цілі роки страждання,
Бо бути собою - таке моє щастя.
2020-09-28 19:20:05
7
2