Коли виходиш з дому

Любомир Крупка

коли виходиш з дому ти не знаєш кого зустрінеш з ким пройде твій день ти просто йдеш ступаєш крок за кроком у новий світ де хтось тебе чекає це хтось вже бачив як ти йдеш повільно так байдуже до всього це він він бачив як сідаєш у маршрутку і як дзвенять монети в гаманці йому приснилось що ви разом і що його рука в твоїй руці йому хотілось бачити ще більше тебе забути щоб відчути ще раз момент кохання тоді як вперше тебе побачив забути і згадати що сказала як бавилась наївно у слова а він чекає так ніби сонце забере її до себе а його залишить отут на вулиці серед дощів серед брудних провулків залишить тут де все як завжди він згадав її усмішку той раптовий подив вона пішла він знає що для неї приготував вже ліжко інший чоловік вона йому віддасться просто так посеред ночі з музикою джазу на теплих і шовкових ковдрах там затишно і видно як злітають літаки у хмарах загорнуть в обійми залюбки і б’є годинник що пора іти пора а він забуде що було тоді забуде як побачив її вперше розвіє вітер всі його листи і скаже це було красиво моє кохання згасло у душі

2020-09-13 08:42:23

1

0

Схожі вірші

Всі

Впізнай себе...

Вікторія Тодавчич

Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....

43

7

2012

Мої слова

Ай

Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.

85

0

4678