Я врятую тебе від світу
Любомир Крупка
я врятую тебе від світу так як ти того хотіла в моїй ванні багато піни і місця в ній теж багато я зустріну тебе знову і не дам собі збрехати що хотів з тобою по колу літати – пірнати літати – пірнати поставити світ на паузу думати про незбагнене тобі багато не треба мені ще менше треба я не вірю у синє море воно так далеко від мене та як хочу відчути спокій пригортаюсь до тебе і тут подих неба і ніби так треба ми різні у дотиках пальців відмінні у вигинах тіл і все що колись забувала сказати тобі я хотів ми вдвох випадкові й не схожі цілуємось у ванні моїй вином окроплюємо ноги тамуючи біль тамуючи страх я врятую тебе і нічого не зміниться більше в житті ти танцюєш ховаючи погляд я дивлюсь і не знаю дивлюся й не знаю чи очі твої ще мої
2020-09-11 12:35:43
4
0
Інші вірші поета
Колія А закохатися в тебе знову Червоні стіни Невловимі
Інші поети
Ella Verrremi
@verrremi
Derek Lee
@lee_derek
Схожі вірші
Всі
Твої долоні
Ай
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
4836
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2371