Я врятую тебе від світу

Любомир Крупка

я врятую тебе від світу так як ти того хотіла в моїй ванні багато піни і місця в ній теж багато я зустріну тебе знову і не дам собі збрехати що хотів з тобою по колу літати – пірнати літати – пірнати поставити світ на паузу думати про незбагнене тобі багато не треба мені ще менше треба я не вірю у синє море воно так далеко від мене та як хочу відчути спокій пригортаюсь до тебе і тут подих неба і ніби так треба ми різні у дотиках пальців відмінні у вигинах тіл і все що колись забувала сказати тобі я хотів ми вдвох випадкові й не схожі цілуємось у ванні моїй вином окроплюємо ноги тамуючи біль тамуючи страх я врятую тебе і нічого не зміниться більше в житті ти танцюєш ховаючи погляд я дивлюсь і не знаю дивлюся й не знаю чи очі твої ще мої

2020-09-11 12:35:43

Інші вірші поета

Тобі не солодко Колія Червоні стіни Жити

Інші поети

Рыжий

@Kliri

water IredGkPT7.8

@red_waterGKpT_78

Саша

@SashaAW

Схожі вірші

Всі

У серці...

Катерина Данилевська

Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.

107

10118

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

1889