Я врятую тебе від світу

Любомир Крупка

я врятую тебе від світу так як ти того хотіла в моїй ванні багато піни і місця в ній теж багато я зустріну тебе знову і не дам собі збрехати що хотів з тобою по колу літати – пірнати літати – пірнати поставити світ на паузу думати про незбагнене тобі багато не треба мені ще менше треба я не вірю у синє море воно так далеко від мене та як хочу відчути спокій пригортаюсь до тебе і тут подих неба і ніби так треба ми різні у дотиках пальців відмінні у вигинах тіл і все що колись забувала сказати тобі я хотів ми вдвох випадкові й не схожі цілуємось у ванні моїй вином окроплюємо ноги тамуючи біль тамуючи страх я врятую тебе і нічого не зміниться більше в житті ти танцюєш ховаючи погляд я дивлюсь і не знаю дивлюся й не знаю чи очі твої ще мої

2020-09-11 12:35:43

Інші вірші поета

Коли виходиш з дому Червоні стіни А закохатися в тебе знову Я набирав повітря у легені

Інші поети

arion _4

@hranutel

Jobele Dumanag

@word_craftsman

Берніс Кірк

@Berni

Схожі вірші

Всі

Дівчинко

Ай

Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.

103

4918

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

5535