Я врятую тебе від світу
Любомир Крупка
я врятую тебе від світу так як ти того хотіла в моїй ванні багато піни і місця в ній теж багато я зустріну тебе знову і не дам собі збрехати що хотів з тобою по колу літати – пірнати літати – пірнати поставити світ на паузу думати про незбагнене тобі багато не треба мені ще менше треба я не вірю у синє море воно так далеко від мене та як хочу відчути спокій пригортаюсь до тебе і тут подих неба і ніби так треба ми різні у дотиках пальців відмінні у вигинах тіл і все що колись забувала сказати тобі я хотів ми вдвох випадкові й не схожі цілуємось у ванні моїй вином окроплюємо ноги тамуючи біль тамуючи страх я врятую тебе і нічого не зміниться більше в житті ти танцюєш ховаючи погляд я дивлюсь і не знаю дивлюся й не знаю чи очі твої ще мої
2020-09-11 12:35:43
4
0
Інші вірші поета
Жити А закохатися в тебе знову Тобі не солодко Невловимі
Інші поети
Zinzee Noel
@undiscoveredflower
Veronika Gold
@Goldenbum
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Ай
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
2715
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1757