Жити

Любомир Крупка

Я відчуваю що всередині щось стисло І намертво вчепившись у горлянку тягне вниз Так ніби десь на глибині є джерело Те джерело де б’є свята вода Так ніби я торкнувся пальцями до неї І світло там сіяє І оживуть сади Живу і я Так ніби і живий Але всередині так пусто Лиш дзвонів чую я глухі акорди І серця такт я відчуваю Розміриний і тихий ритм Так ніби в танці я І грає музика спокійна Закутаюсь міцніше у думки Забюсь в куток там де ніхто не знайде Слова мої бринітимуть на сонці Думки свої я захищу паролем Думки що залишаються зі мною І знов всередині стискає Мовчить на мене пустота Так гучно щось мені говорить І душить сильно під душею Повітря десь на денці А всюди лиш вода Я відкриваю очі Ніч моя зі мною Я хочу дихати Не можу Я хочу жити Ще один ковток Мій світ це люди Мій світ летить Мій світ під три чорти Буває встигну шанс зловити свій Буває ні Так порожньо і так стискає Але не поспішаю Я впевнено іду в житті Є миті щастя Є розчарування сіль Але найбільше є емоцій у мені Бо все що маю це вони Я думаю І я живу Я відчуваю Одне бажання Жити І кадри змінюють обличчя І там де був дитиною я чоловік Бо я пливу На хвилі радості Імя якої Жити

2020-09-21 14:08:55

Інші вірші поета

А закохатися в тебе знову Невловимі Закінчуй речення і став крапку Гітара

Інші поети

ريي ")

@Ree_e4

BON BON

@bon_bon_c0xu

Ден Щусь

@apocalipt_b

Схожі вірші

Всі

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

3622

У серці...

Катерина Данилевська

Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.

109

9432