Жити

Любомир Крупка

Я відчуваю що всередині щось стисло І намертво вчепившись у горлянку тягне вниз Так ніби десь на глибині є джерело Те джерело де б’є свята вода Так ніби я торкнувся пальцями до неї І світло там сіяє І оживуть сади Живу і я Так ніби і живий Але всередині так пусто Лиш дзвонів чую я глухі акорди І серця такт я відчуваю Розміриний і тихий ритм Так ніби в танці я І грає музика спокійна Закутаюсь міцніше у думки Забюсь в куток там де ніхто не знайде Слова мої бринітимуть на сонці Думки свої я захищу паролем Думки що залишаються зі мною І знов всередині стискає Мовчить на мене пустота Так гучно щось мені говорить І душить сильно під душею Повітря десь на денці А всюди лиш вода Я відкриваю очі Ніч моя зі мною Я хочу дихати Не можу Я хочу жити Ще один ковток Мій світ це люди Мій світ летить Мій світ під три чорти Буває встигну шанс зловити свій Буває ні Так порожньо і так стискає Але не поспішаю Я впевнено іду в житті Є миті щастя Є розчарування сіль Але найбільше є емоцій у мені Бо все що маю це вони Я думаю І я живу Я відчуваю Одне бажання Жити І кадри змінюють обличчя І там де був дитиною я чоловік Бо я пливу На хвилі радості Імя якої Жити

2020-09-21 14:08:55

Інші вірші поета

Я набирав повітря у легені Червоні стіни Я врятую тебе від світу Закінчуй речення і став крапку

Інші поети

Вячеслав Коголь

@vkol

泽明王

@WangZeMing_Z85

Meisongdi Riamroi

@Meisongdi_Riamroi

Схожі вірші

Всі

Нарисую солнышко :)

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...

2858

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

6450