Жити
Любомир Крупка
Я відчуваю що всередині щось стисло І намертво вчепившись у горлянку тягне вниз Так ніби десь на глибині є джерело Те джерело де б’є свята вода Так ніби я торкнувся пальцями до неї І світло там сіяє І оживуть сади Живу і я Так ніби і живий Але всередині так пусто Лиш дзвонів чую я глухі акорди І серця такт я відчуваю Розміриний і тихий ритм Так ніби в танці я І грає музика спокійна Закутаюсь міцніше у думки Забюсь в куток там де ніхто не знайде Слова мої бринітимуть на сонці Думки свої я захищу паролем Думки що залишаються зі мною І знов всередині стискає Мовчить на мене пустота Так гучно щось мені говорить І душить сильно під душею Повітря десь на денці А всюди лиш вода Я відкриваю очі Ніч моя зі мною Я хочу дихати Не можу Я хочу жити Ще один ковток Мій світ це люди Мій світ летить Мій світ під три чорти Буває встигну шанс зловити свій Буває ні Так порожньо і так стискає Але не поспішаю Я впевнено іду в житті Є миті щастя Є розчарування сіль Але найбільше є емоцій у мені Бо все що маю це вони Я думаю І я живу Я відчуваю Одне бажання Жити І кадри змінюють обличчя І там де був дитиною я чоловік Бо я пливу На хвилі радості Імя якої Жити
2020-09-21 14:08:55
2
0
Інші вірші поета
Тобі не солодко Гітара Залишся тут Я набирав повітря у легені
Інші поети
Virtoria
@Victoria_Sandulenko
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
3135
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13270