Закінчуй речення і став крапку

Любомир Крупка

закінчуй речення і став крапку бо так закладений цей світ його не зміниш його не обійдеш та поки слово є я буду говорити поки тіло є – піду в танок душа допоки є – любитиму ніхто не скаже всупереч мені бо всупереч немає тут все таке крихке таке недосконале і говорити стане легко слова формують думку вона як птах народжується в небі вона з повітря вільна і примхлива вона моя із досвіду відлита вогнем окроплена гаряча сталь що руки обпікає здіймається під небеса народжений і сильний той хто знає що всьому є кінець де є початок що кожен родом із дитинства пізнав життя ішов не дивлячись назад був гідним сином матері своєї та вірним чоловіком дітей своїх вчив жити та не боявся крилами дістати неба не ув’язнив себе у клітку протиріч ці крила досі за плечима у всіх хто думкою високий хто не забув про неї хто хотів рости не ставив крапку а почав новий рядок і знаю сину мій ти теж такий ти будуватимеш мости із мрій колись ти з’явишся на світ і станеш сильним а я радітиму за тебе з тобою йтиму я чекатиму тебе і тут кінець але це тільки вірш попереду життя попереду твій світ

2020-09-13 08:33:54

1

0

Схожі вірші

Всі

Моє диво

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno

46

5

1949

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

25

5467