Сонет 49
Кидало тінь на землю ясена гілля І дарувало прихисток від палу й спраги. В тіні частенько бавилось мале хлоп'я, Та недитячі вабили його розваги... Минула юність швидко, й ось дорослий я Гріхами спалений терзаюсь од зневаги. Я наче соте те загублене ягня... Я втратив дім й до нього не знайти дороги. Минуле зникло з пам'яті, немовби сон, З літами розчинилась віра в Ве́сну. Хай збудить мене Слово Спаса Пресвяте! Звучить воно хай в серці днесь, мов камертон, Щоб я налаштувавсь на частоту Небесну. Благаю слізно, Господи, знайди мене..!
2026-01-21 16:59:25
1
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9065
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4598