II.
Квітує сяюче огнисте вбрання,
Шовкові пасма по плечі спада.
Мов промінь сонця, мов зорі сіяння:
Ступає тихо врода молода.
За що ж таке жорстоке покарання?
Вже краще, хай глибокая вода,
Аніж терпіти муки і страждання...
Тобі мойого серця не шкода..?
А ти моргаєш, заграєш, смієшся,
Насупишся, то сміхом знов заллєшся...
Шалений і гарячий твій норóв...
Про любощі-кохання хтось співає,
Про юність, що ніколи не минає,
Пташина пісня долина з дібров...
Шовкові пасма по плечі спада.
Мов промінь сонця, мов зорі сіяння:
Ступає тихо врода молода.
За що ж таке жорстоке покарання?
Вже краще, хай глибокая вода,
Аніж терпіти муки і страждання...
Тобі мойого серця не шкода..?
А ти моргаєш, заграєш, смієшся,
Насупишся, то сміхом знов заллєшся...
Шалений і гарячий твій норóв...
Про любощі-кохання хтось співає,
Про юність, що ніколи не минає,
Пташина пісня долина з дібров...
Коментарі
Упорядкувати
- За популярністю
- Спочатку нові
- По порядку
Показати всі коментарі
(1)
II.
Душевна поезія
Відповісти
2024-06-29 10:34:11
1