VI. Вінок сонетів "Моїй Венері"

VI.

Не вгамувати серця трепетання,
Вагаючись ступаю на поріг,
Зшалілий ум пророчить віщування,
Малює образи любовних втіх.

Безумство, безрозсудство, замішання...
Мов лезом ріже твій дівочий сміх...
Не одвернуть тіл наших возз'єднання,
Дарма ганчір'ям прикривати гріх...

І ми нагі невольники Едему,
Заказаний, незнаний плід зірвемо,
Й розділимо удвох без передмов...

Стою в світлиці, мов посеред храму,
Ловлю твій запах — запах фіміаму...
Й запалюються думи знову й знов...

VII.

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Терті пляцки

VI.

Гарно

Відповісти

2024-06-29 10:36:34