Магістрал
I.
II.
III.
IV.
V.
VI.
VII.
VIII.
IX.
X.
XI.
XII.
XIII.
XIV.
XIII.
Моя Венеро, як мені встоять?
Як витримать твої ласкаві взори?
Щоби тебе побачить збіглись зорі,
Й закохано над нами миготять.

Нехай же вони нас благословлять,
Щоб хвилі ці не промайнули в горі.
І місяць вклониться тобі в покорі,
Шумливі трави сріблом задзвенять.

І ми підемо берегом ріки,
Із диких квітів плетучи вінки,
Аж поки нічка не засне тернова...

І ти, від шалу пристрасті п'янка,
В глибоку воду скочиш голяка...
Й розлиєсь по плечах коса медова...
© Микола Мотрюк,
книга «Вінок сонетів "Моїй Венері"».
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Терті пляцки
XIII.
Чудова поезія
Відповісти
2024-06-29 10:41:32
1