Магістрал
I.
II.
III.
IV.
V.
VI.
VII.
VIII.
IX.
X.
XI.
XII.
XIII.
XIV.
XIV.
Розвилась по плечах коса медова,
Дурманить запах квітів польових,
Ти танцювала серед трав густих,
Така шалена, дика, й ризикова...

Ти не дала промовити ні слова:
Згубивсь в цілунках солодко-гірких...
В обіймах ночі, тихих і святих,
Молились ми коханню гарячково...

Любові ложе — пристрасті вівтар,
Возносило на небо, вище хмар,
В простори Раю, у блаженства далі...

І розлилась топленим молоком
Зоря по небокараю на світанні,
Й звільнився ранок від нічних оков...
© Микола Мотрюк,
книга «Вінок сонетів "Моїй Венері"».
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Н Ф
XIV.
Прекрасна збірка. Надзвичайно трепетно змальовані почуття кохання. Нагадує Шекспірівські сонети🙃
Відповісти
2024-06-29 06:50:15
1
Терті пляцки
XIV.
Чудова збірочка. Геніально. Талановито
Відповісти
2024-06-29 10:42:28
1