XIV.
Розвилась по плечах коса медова,
Дурманить запах квітів польових,
Ти танцювала серед трав густих,
Така шалена, дика, й ризикова...
Ти не дала промовити ні слова:
Згубивсь в цілунках солодко-гірких...
В обіймах ночі, тихих і святих,
Молились ми коханню гарячково...
Любові ложе — пристрасті вівтар,
Возносило на небо, вище хмар,
В простори Раю, у блаженства далі...
І розлилась топленим молоком
Зоря по небокараю на світанні,
Й звільнився ранок від нічних оков...
Дурманить запах квітів польових,
Ти танцювала серед трав густих,
Така шалена, дика, й ризикова...
Ти не дала промовити ні слова:
Згубивсь в цілунках солодко-гірких...
В обіймах ночі, тихих і святих,
Молились ми коханню гарячково...
Любові ложе — пристрасті вівтар,
Возносило на небо, вище хмар,
В простори Раю, у блаженства далі...
І розлилась топленим молоком
Зоря по небокараю на світанні,
Й звільнився ранок від нічних оков...
Коментарі
Упорядкувати
- За популярністю
- Спочатку нові
- По порядку
Показати всі коментарі
(2)
XIV.
Прекрасна збірка. Надзвичайно трепетно змальовані почуття кохання.
Нагадує Шекспірівські сонети🙃
Відповісти
2024-06-29 06:50:15
1
XIV.
Чудова збірочка. Геніально. Талановито
Відповісти
2024-06-29 10:42:28
1