Сонет 1

Микола Мотрюк

Серед гучного натовпу міського Стоїть в костюмі сірому жебрак, Дорожнім пилом, мрякою просяк, Бездонний погляд свéрдлить до живого... Ніхто не бачить, хоч би й впав навзнак: У всіх біда своя — не до чужого. Он той купив би пійла дорогого, А тóму — áвто, цей — тримає банк... Із неба сніг немов зола спадає, А бідоласі вкритись чим немає... Хто зна, чи прúйде ще одна весна? Мільйони...блискають й зникають лиця, Нема із ким бідою поділиться... В юрбі увидіть, стріти би Христа... 29.10.2019

2021-07-10 12:14:03

Інші вірші поета

Тріолет 11 Сонет 22 Сонет 16 ***

Інші поети

Sp Sp

@sp123

Uina Ku

@mayor_hija

Лео Лея

@lesya_yurp

Схожі вірші

Всі

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

2739

Минутой мечтания :)

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .

2433