Сонет 1

Микола Мотрюк

Серед гучного натовпу міського Стоїть в костюмі сірому жебрак, Дорожнім пилом, мрякою просяк, Бездонний погляд свéрдлить до живого... Ніхто не бачить, хоч би й впав навзнак: У всіх біда своя — не до чужого. Он той купив би пійла дорогого, А тóму — áвто, цей — тримає банк... Із неба сніг немов зола спадає, А бідоласі вкритись чим немає... Хто зна, чи прúйде ще одна весна? Мільйони...блискають й зникають лиця, Нема із ким бідою поділиться... В юрбі увидіть, стріти би Христа... 29.10.2019

2021-07-10 12:14:03

Інші вірші поета

Сонет 7 Сонет 5. Вечір на роботі Тріолет 33 Сонет 37

Інші поети

_Юпитер_

@_Cuddlies_

Сергій

@sushko18

泽明王

@WangZeMing_Z85

Схожі вірші

Всі

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

4821

وردةٌ قبِيحة

تُومِي.

و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟

2612