Тріолет 43
Ти — невідомість, ти — мій космос, Чуттів стихія, вир, вулкан, Шалений страсті ураган... Ти невідомість, ти — мій космос... У невагомість... мінус осмос... Паду у чорний океан... Ти — невідомість, ти — мій космос, Чуттів стихія, вир, вулкан... Троянда чорна, й білий лотос, У тобі й істина, й обман... Моє спасіння, мій тиран... Троянда чорна, й білий лотос, Життя колиска, і танáтос... На моїй шиї твій аркан... Троянда чорна, й білий лотос, У тобі й істина, й обман... Жарка пустеля, і оазис Від сніжних гір аж до саван... Прокляття древнє, й талісман, Жарка пустеля, і оазис... Бентежиш, аж впадаю в стазис, З солодких не звільнюсь кайдан... Ти — безкінечність, ти — мій космос... Чуттів стихія... вир... вулкан...
2024-06-20 06:48:50
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Н Ф
Ну дуже чуттєво😉
Відповісти
2024-06-21 06:46:43
1
Микола Мотрюк
@Н Ф Дякую)
Відповісти
2024-06-21 08:32:34
1
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2049
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10117