Тріолет 15
Микола Мотрюк
Мені б змогти накласти вето, Мені б не думати змогти... Якби хтось міг сказать одверто, Що на думки накласти вето Даремно намагатись вперто: В ярмо кохання не впрягти... Тут не працює право вето, Живим лишитися б змогти... Що було скрите — розпростерто, Зуміла душу роздягти... Все, що загоїлось — роздерто, Що було скрите — розпростерто... У пам'яті ім'я не стерто... Якби хтось міг застерегти: Тут не працює право вето... Не думать — жити не змогти...
2023-01-11 17:12:53
16
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Микола Мотрюк
Спасибі за коментарі...)
Відповісти
2023-01-11 19:35:31
Подобається
Галина Соколишин
Чудова поезія. Бере за душу
Відповісти
2023-01-12 20:36:34
2
Микола Мотрюк
@Галина Соколишин Дякую Вам...
Відповісти
2023-01-12 20:38:01
1
Інші вірші поета
Сонет 6 Сонет 35 Тріолет 51 Привіт від осені
Інші поети
oo_WoW_oo
@oo_WoW_oo
Shantilly
@Shantilly
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1973
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13166