Тріолет 15
Микола Мотрюк
Мені б змогти накласти вето, Мені б не думати змогти... Якби хтось міг сказать одверто, Що на думки накласти вето Даремно намагатись вперто: В ярмо кохання не впрягти... Тут не працює право вето, Живим лишитися б змогти... Що було скрите — розпростерто, Зуміла душу роздягти... Все, що загоїлось — роздерто, Що було скрите — розпростерто... У пам'яті ім'я не стерто... Якби хтось міг застерегти: Тут не працює право вето... Не думать — жити не змогти...
2023-01-11 17:12:53
16
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Микола Мотрюк
Спасибі за коментарі...)
Відповісти
2023-01-11 19:35:31
Подобається
Галина Соколишин
Чудова поезія. Бере за душу
Відповісти
2023-01-12 20:36:34
2
Микола Мотрюк
@Галина Соколишин Дякую Вам...
Відповісти
2023-01-12 20:38:01
1
Інші вірші поета
Тріолет 43 Сонет 13 Сонет 39 Сонет 28
Інші поети
Ms. Nothing
@ms_nothing
Daisy Daisy
@daisy_daisy
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1390
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12369