Сонет 13
Микола Мотрюк
Жива Астарта по землі ступа, Падуть під ноги владарІ і слуги, Із горя залицяльники рвуть чуби, А фанів і підписників — орда! Та в серці — морок, вічна мерзлота, Фальшива усмішка зціпила зуби... Немов, серед зими холодні груби, Така ж і задубілая душа... "Ми виросли..! Нам Батько непотрібний, Як і Його непотріб жалюгідний..!" — Такі сьогодні вже слова звучать. Тоді жалієм за минулі вчинки, Коли на днях вже власнії поминки. Й приходимо з питанням: "Чи простять?" Бог стукає у двері — все даремно. І світло в хаті все ще не померкло, Та нIкому відкрить: всі, ніби сплять. 14.07.20
2021-07-10 12:59:03
6
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Лео Лея
Вірш забираю в "Обране" 👍
Відповісти
2021-07-10 14:01:45
1
Інші вірші поета
Тріолет 12 Тріолет 50 Сонет 47 Тріолет 38
Інші поети
Katharina Sydoruk
@katrusya_sidoruk
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2859
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4801