Сонет 13
Жива Астарта по землі ступа, Падуть під ноги владарІ і слуги, Із горя залицяльники рвуть чуби, А фанів і підписників — орда! Та в серці — морок, вічна мерзлота, Фальшива усмішка зціпила зуби... Немов, серед зими холодні груби, Така ж і задубілая душа... "Ми виросли..! Нам Батько непотрібний, Як і Його непотріб жалюгідний..!" — Такі сьогодні вже слова звучать. Тоді жалієм за минулі вчинки, Коли на днях вже власнії поминки. Й приходимо з питанням: "Чи простять?" Бог стукає у двері — все даремно. І світло в хаті все ще не померкло, Та нIкому відкрить: всі, ніби сплять. 14.07.20
2021-07-10 12:59:03
6
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Лео Лея
Вірш забираю в "Обране" 👍
Відповісти
2021-07-10 14:01:45
1
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3697
Forgiveness
If it wasn't for you, I would have fought the wall to the pain. If you weren't mine, I'd die every night from losing blood. If it wasn't for your faith, I'd have given up a long time ago. If it were my will, I would stay with you forever. If you'd gone, I'd have been the old emptiness. You would have taken my heart, and instead of it there was an empty aperture. If it wasn't for you, I'd blazed in forgiveness. Would have burned to ashes, until ground, I would have until the last healing.
60
4
8072