Сонет 13

Микола Мотрюк

Жива Астарта по землі ступа, Падуть під ноги владарІ і слуги, Із горя залицяльники рвуть чуби, А фанів і підписників — орда! Та в серці — морок, вічна мерзлота, Фальшива усмішка зціпила зуби... Немов, серед зими холодні груби, Така ж і задубілая душа... "Ми виросли..! Нам Батько непотрібний, Як і Його непотріб жалюгідний..!" — Такі сьогодні вже слова звучать. Тоді жалієм за минулі вчинки, Коли на днях вже власнії поминки. Й приходимо з питанням: "Чи простять?" Бог стукає у двері — все даремно. І світло в хаті все ще не померкло, Та нIкому відкрить: всі, ніби сплять. 14.07.20

2021-07-10 12:59:03

6

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Лео Лея

Вірш забираю в "Обране" 👍

Відповісти

2021-07-10 14:01:45

1

Схожі вірші

Всі

Тарантела (Вибір Редакції)

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽

43

33

9482

Тишина ночного неба

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот

46

44

4127