Сонет 13
Жива Астарта по землі ступа, Падуть під ноги владарІ і слуги, Із горя залицяльники рвуть чуби, А фанів і підписників — орда! Та в серці — морок, вічна мерзлота, Фальшива усмішка зціпила зуби... Немов, серед зими холодні груби, Така ж і задубілая душа... "Ми виросли..! Нам Батько непотрібний, Як і Його непотріб жалюгідний..!" — Такі сьогодні вже слова звучать. Тоді жалієм за минулі вчинки, Коли на днях вже власнії поминки. Й приходимо з питанням: "Чи простять?" Бог стукає у двері — все даремно. І світло в хаті все ще не померкло, Та нIкому відкрить: всі, ніби сплять. 14.07.20
2021-07-10 12:59:03
6
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Лео Лея
Вірш забираю в "Обране" 👍
Відповісти
2021-07-10 14:01:45
1
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5685
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2185