***

Микола Мотрюк

Чистіша від сльози її душа, Цінніша за алмази, Промовить тихо слово, - і скала Розсиплеться на пазли, І мури єрихонські упадуть, Розколеться фундамент, Біліє стяг, до серця вільна путь... Рабом навічно стане, Хто погляд той сліпучий упійма. Невинні очі сяють, Мов джет квазара космос розрива, І душу розчепляють На октильйони атомів. Момент Німий вчепився в пам'ять Стальною хваткою. Як той цемент Застигнувши - тримає, Тисячотонний творить монумент, Що час не подолає. То кригою скує, то кине в жар Од взору того... Хто ж ти..? Невольником став чарів... вище хмар Піднятись, у висоти, Летіти хочеться... в нові світи... Та рухнув як Ікар, спаливши крила, І потонув у морі. Я втратив все... твоя усмішка мила Розтала в хвилях чорних. Немов стою серед нічного поля І бачу наднову - Яскравий спалах, що ясніше сонця В таку величину, Неначе зір усіх разом мільярди. Я і змигнуть не встиг, Й од світла, що прорвалось крізь палати Творця, в пітьму поник... Згоріли очі, зріли бо прекрасне, Не взрять нічого вже. Як жити..? А чи вмерти передчасно..? Одвіт шукати де? Хотів би ще раз глянуть в небозвід, Щоб знов зоря світила, А краще - поряд з нею десь горіть... Та казка ця можлива..? 15.08.2019

2021-07-10 11:42:06

5

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Лео Лея

Оце так космічно! Дуже образно і ритмічно, як пісня👍

Відповісти

2021-07-10 14:57:11

1

Схожі вірші

Всі

Тени собственного сердца ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤

39

9

2718

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

15

17080