Тріолет 25
Микола Мотрюк
Я витягну тебе із пекла В квітуче поле навесні, Де в росах пагони рясні... Я витягну тебе із пекла, За тебе битва йде запекла... Зірвем замки ми навісні, Я витягну тебе із пекла В квітуче поле навесні... Для нас іще зоря не змеркла, Нам сірі стіни затісні, Нам зорі мерехтять ясні... Для нас іще зоря не змеркла... Я знаю, вірити не звикла, Для тебе все це, мов вві сні... Я витягну тебе із пекла В квітуче поле навесні...
2023-05-16 15:00:51
10
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Лео Лея
Такий чудовий надихаючий вірш👍
Відповісти
2023-05-16 15:08:01
1
Микола Мотрюк
@Лео Лея Спасибі...)
Відповісти
2023-05-16 15:08:27
2
Терті пляцки
Мила, зворушлива поезія
Відповісти
2023-05-16 19:36:16
Подобається
Інші вірші поета
Тріолет 6 *** Тріолет 30 Тріолет 47
Інші поети
CG Castle
@cesia_castle
Схожі вірші
Всі
Твої долоні
Ай
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
4987
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2971