Сонет 23
О, де ж ти, моя зоре світанкова, Провісник дня і перемого тьми..? Надії догора свіча воскова Перед зачиненими ворітьми… Я, мов летюча куля паперова, Що спалахнула миттю від іскри… Та, не мовчи! Скажи хоча б півслова..! Запізно… попіл рознесли вітри… І знову темрява безмовна й мертва… Поета серце — необхідна жертва, Але душа — безсмертна і жива… Літа в безмірні далі і простори, У пропасті й понад високі гори, Де зорі тьмяне світло пролива…
2021-08-22 20:50:17
10
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Лео Лея
О, цей вірш дуже цікавий тим, що кожен раз, коли його читаєш, відкриваєш нове значення. В ньому можна побачити і чекання нового дня, і прагнення до нових звершень, і відродження душі... Тут взагалі кожен вислів і рядок можна осмислювати окремо. Чудовий вірш👍
Відповісти
2022-11-04 12:49:48
1
Микола Мотрюк
Дякую.)
Відповісти
2022-11-04 12:57:49
Подобається
Схожі вірші
Всі
Присвячую
Присвячую тобі вірші українською, Бо не знаю, якою мовою висловлювати свої почуття. Хоча, для тебе, мабуть, краще російською, Але я вірю: зрозумієш і так. Бо коли ми зустрінемось, важливим буде лиш погляд: Серце не потребуватиме слів, Йому буде байдуже звідки ми родом, Навіть, якщо з ворожих країн.
73
4
3800
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2853