Сонет 23
О, де ж ти, моя зоре світанкова, Провісник дня і перемого тьми..? Надії догора свіча воскова Перед зачиненими ворітьми… Я, мов летюча куля паперова, Що спалахнула миттю від іскри… Та, не мовчи! Скажи хоча б півслова..! Запізно… попіл рознесли вітри… І знову темрява безмовна й мертва… Поета серце — необхідна жертва, Але душа — безсмертна і жива… Літа в безмірні далі і простори, У пропасті й понад високі гори, Де зорі тьмяне світло пролива…
2021-08-22 20:50:17
10
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Лео Лея
О, цей вірш дуже цікавий тим, що кожен раз, коли його читаєш, відкриваєш нове значення. В ньому можна побачити і чекання нового дня, і прагнення до нових звершень, і відродження душі... Тут взагалі кожен вислів і рядок можна осмислювати окремо. Чудовий вірш👍
Відповісти
2022-11-04 12:49:48
1
Микола Мотрюк
Дякую.)
Відповісти
2022-11-04 12:57:49
Подобається
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
17006
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2723