Рондо Діві Марії
Микола Мотрюк
Тобі молитва ця, Пречиста, Тобі, о Мати, мій поклін, Дорога бо моя терниста, Й не раз смерть бігла навздогін... Подій минулих відгомін З осколків залишив намисто. За те, що вберегла від мін, Тобі молитва ця, Пречиста... Корона на Тобі огниста, О, Діво, Зоре серед зір, У бідах помічнице бистра, Тобі, о Мати, мій поклін. Коли здавалось, був один, Твоя усмішка промениста Розсіювала тьму і тлін, Дорога бо моя терниста, Гориста, звивиста, імлиста... І ціливсь в мене карабін, Повз куля пролітала з свистом, Й не раз смерть бігла навздогін... Хай вже не людно серед стін, Й до храму стежку вкрило листом — Проб'ється крізь тумани дзвін... Безмежно дякую... Твій син... Тобі молитва ця, Пречиста... -------------------------------------------- Дякую тобі, Мамо... Ти завжди мене рятувала...
2024-10-08 03:28:25
4
0
Інші вірші поета
Рондо християнинові *** Тріолет 51 Сонет 36
Інші поети
Emily Mcbroom
@Lol_books
١١:١١ .
@loucyrus
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1817
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16410