Привіт від осені
Микола Мотрюк
Столітній дуб розкинув руки ввись, Забутий шлях за подорожнім скучив, Сховалась білочка руда кудись, Снігур червоні щоки набундючив. Багряний лист кленовий, наче жар: Поглянеш — ýсмішкою загоришся... Ніде нікого... і не видно хмар, Та й вітер, вже як тиждень, забарився. Привіт від осені передала Черешня лісова огнем сліпучим, Ожина вп'ялась в одяг й не пуска, І терен зóрить поглядом колючим. В журбі поникло віття край води — Блідозелені батоги вербові, Ставок у зарослях сухої рогози... Вдихаю спрагло бір старий сосновий. Прощальний подих літнього тепла... Згасає день, а з ним — печалі, Зі сходу небо фіолетом студить, Морозом в спину дихає зима. Червоним шалом розлилáсь заграва, Імлмсті гори обернулись в тінь, За обрій тягне, мáнить далечінь... Креснули мрії... і в полон забрали. 27.10.2019
2021-07-10 11:59:24
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Лео Лея
І вірші теж чудові, не тільки сонети. А пейзажні, таке враження, що Ви малювали їх фарбами на полотні👍
Відповісти
2021-07-10 15:18:23
Подобається
Микола Мотрюк
@Лео Лея Дякую Вам!
Відповісти
2021-07-10 15:40:20
1
Інші вірші поета
Сонет 5. Вечір на роботі *** Тріолет 42 Тріолет 50
Інші поети
somewhere
@somewhere
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1460
Пора нахлынувших надежд
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
1485