Сонет 25
І блискавкою вдарили калібри... Розверзлось пекло, жах стискає грудь... На днини полотно, мов каламуть, Смертельні барви бризнули з палітри. Понаїдавши пуза та макітри, Пани подалі за кордони рвуть. Хвалились: "можем світ перевернуть", Пакуючи валізи, хлам, каністри... "Ми за Вітчизну всіх врагів порвем! За неї без жалю й вагань помрем..!" - Божились, клялись "тіньові монархи"... Тим часом діти віддають життя, Цвіт України кане в небуття... І де ж ви в біса, кляті олігархи?!! 15.09.22
2022-11-03 02:04:31
11
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Лео Лея
Це просто крик душі, нашої спільної душі і кожної окремо. На жаль, це відображення нашого сьогодення. Але пацюки завжди тікали з корабля, відчуваючи для себе небезпеку. В даному випадку, вони втекли, а ми корабель полагодимо з Божою допомогою і продовжимо пливти уже без щурів)
Відповісти
2022-11-03 04:06:59
2
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12024
Пиріг із медом (UA)
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
3273