Сонет 25
Микола Мотрюк
І блискавкою вдарили калібри... Розверзлось пекло, жах стискає грудь... На днини полотно, мов каламуть, Смертельні барви бризнули з палітри. Понаїдавши пуза та макітри, Пани подалі за кордони рвуть. Хвалились: "можем світ перевернуть", Пакуючи валізи, хлам, каністри... "Ми за Вітчизну всіх врагів порвем! За неї без жалю й вагань помрем..!" - Божились, клялись "тіньові монархи"... Тим часом діти віддають життя, Цвіт України кане в небуття... І де ж ви в біса, кляті олігархи?!! 15.09.22
2022-11-03 02:04:31
11
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Лео Лея
Це просто крик душі, нашої спільної душі і кожної окремо. На жаль, це відображення нашого сьогодення. Але пацюки завжди тікали з корабля, відчуваючи для себе небезпеку. В даному випадку, вони втекли, а ми корабель полагодимо з Божою допомогою і продовжимо пливти уже без щурів)
Відповісти
2022-11-03 04:06:59
2
Інші вірші поета
Сонет 10 Тріолет 50 Сонет 30 Привіт від осені
Інші поети
Svora
@Svora