Сонет 25
Микола Мотрюк
І блискавкою вдарили калібри... Розверзлось пекло, жах стискає грудь... На днини полотно, мов каламуть, Смертельні барви бризнули з палітри. Понаїдавши пуза та макітри, Пани подалі за кордони рвуть. Хвалились: "можем світ перевернуть", Пакуючи валізи, хлам, каністри... "Ми за Вітчизну всіх врагів порвем! За неї без жалю й вагань помрем..!" - Божились, клялись "тіньові монархи"... Тим часом діти віддають життя, Цвіт України кане в небуття... І де ж ви в біса, кляті олігархи?!! 15.09.22
2022-11-03 02:04:31
11
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Лео Лея
Це просто крик душі, нашої спільної душі і кожної окремо. На жаль, це відображення нашого сьогодення. Але пацюки завжди тікали з корабля, відчуваючи для себе небезпеку. В даному випадку, вони втекли, а ми корабель полагодимо з Божою допомогою і продовжимо пливти уже без щурів)
Відповісти
2022-11-03 04:06:59
2
Інші вірші поета
Сонет 3 *** Сонет 18 Тріолет 24
Інші поети
Prys Nikоlay
@Kanibalus
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Ай
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
3887
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4907