Тріолет 44
Микола Мотрюк
Минулого назад не вернеш, Не зупинити часу плин. Перетира світи, мов млин... Минулого назад не вернеш... Поклав би тин на той відтин, Як знав би, що не там повернеш... Минулого назад не вернеш, Не зупинити часу плин... Хоч як старайсь, тінь не здожéнеш... Не сій в ріллю гіркий полин — На ній не виросте ожин... Хоч як старайсь, тінь не здоженеш... Сред тьмяних не губись картин, Не воскрешай, що вже померло... Хоч як старайсь, тінь не здоженеш — Не сій в ріллю гіркий полин... Не стій над згарищем, бо змерзнеш, Ти згадок не тривож глибин: Твоя дорога — до вершин... Не стій над згарищем, бо змерзнеш — Пшеничних ізбери зернин, Хай крає ниву гострий лéміш. Минулого назад не вернеш, Ти не турбуйсь про часоплин.
2024-06-21 10:14:08
6
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Терті пляцки
Чудова поезія
Відповісти
2024-06-21 14:18:19
1
Інші вірші поета
Сонет 47 Тріолет 5 *** Тріолет 18
Інші поети
Princess Mwas
@princess_mwas
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
1960
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4016