Тріолет 44

Микола Мотрюк

Минулого назад не вернеш, Не зупинити часу плин. Перетира світи, мов млин... Минулого назад не вернеш... Поклав би тин на той відтин, Як знав би, що не там повернеш... Минулого назад не вернеш, Не зупинити часу плин... Хоч як старайсь, тінь не здожéнеш... Не сій в ріллю гіркий полин — На ній не виросте ожин... Хоч як старайсь, тінь не здоженеш... Сред тьмяних не губись картин, Не воскрешай, що вже померло... Хоч як старайсь, тінь не здоженеш — Не сій в ріллю гіркий полин... Не стій над згарищем, бо змерзнеш, Ти згадок не тривож глибин: Твоя дорога — до вершин... Не стій над згарищем, бо змерзнеш — Пшеничних ізбери зернин, Хай крає ниву гострий лéміш. Минулого назад не вернеш, Ти не турбуйсь про часоплин.

2024-06-21 10:14:08

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Терті пляцки

Чудова поезія

Відповісти

2024-06-21 14:18:19

Інші вірші поета

Тріолет 34 Сонет 5. Вечір на роботі Тріолет 48. Першому коханню Тріолет 45

Інші поети

Keiana Smith

@crazyreader99

Vivian Lin

@dearagony15

Sumyat Swezin

@Sumyat_Swezin

Схожі вірші

Всі

Впізнай себе...

Вікторія Тодавчич

Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....

2709

Разве сложно сказать...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...

4316