***

Микола Мотрюк

Погожий день кричить у вікна, Вриваєсь синява крізь скло... Мов, цвинтарна плита гранітна Безжалісно в підлоги дно Втопила. Не хочу бачити нічого: Ні сонця, ні людей, ні світ... Зростуся з ложем, лиха мого Ніхто не взнає... Наче в сіть Впіймала ти мене, Афіно, І прямо в серце мчить стріла, Останній подих, -- і твоєю Навік уже моя душа... Застигла кров, не б'ється серце, Я -- мрець живий, що невмира. Забудь тебе, хоч не вернешся, Не зміг. О, спопели до тла, Свароже, тіло бездиханне, прошу! Не вилікувать вже мене ніяк! Нестерпний біль стискає груди; Змією думка заповза, Зжирає мозок, ллє отруту, І через очі витіка. Згасаю, гасну, кам'янію, Іскра остання догара. Люблю тебе, і не жалію... Та з вітром злилися слова. 01.01.2018

2021-07-10 11:16:44

6

4

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Н Ф

Ваша поезія - це щось неймовірне) Читається на одному диханні. Ті всі описані пейзажі,природні явища - оживають в уяві.

Відповісти

2022-11-11 22:00:08

Подобається

Микола Мотрюк

@Н Ф Дякую Вам.)

Відповісти

2022-11-11 22:00:48

1

Н Ф

Бережіть своє тонке відчуття цього світу,воно у вас рідкісне)

Відповісти

2022-11-11 22:01:48

1

Схожі вірші

Всі

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

42

3

2064

Emotions/эмоции

shadowlinxxx morgan

ENGLISH;I am happy, when the sun shines bright and your smile is genuine.I am sad,when the rain pours down and your eyes flood with tears.I am angry,when you lie and are selfish.I am jelous,when you spend your time with everyone but me.I am excited,when I know I have a day ahead with only you.I am worried,when your promises are slipping away from my reach.I am heartbroken,when you prove to me I will forever be alone.I am scared,when my nightmares turn into a reality.I am lonely,when you walk away for good.I am so damaged,when you break my heart over and over again.. I am tired,when I feel all these emotions at once.I feel so alone,that I'm starting to like it that way.I feel too many emotions,and that's what makes me human.I feel things,and that is something I'm not capable of stopping.I am not going to hide away my emotions,because without them I mean nothing,with out them I am nothing. Lillian *Sorry about errors* RUSSIAN; Фамили счастлив, когда ярко светит солнце и "твоя улыбка искренняя". Мне грустно, когда льет дождь, а твои глаза наполняются слезами. Я злюсь, когда ты лжешь и эгоистичен. Я болею, когда ты проводишь время со всеми, кроме меня. Я взволнован, когда я знаю, что у меня впереди только один день. Я волнуюсь, когда твои обещания ускользают от моей досягаемости. Я с разбитым сердцем, когда ты Докажи мне, что я навсегда останусь один. Мне страшно, когда мои кошмары превращаются в реальность. Я одинок, когда ты уходишь навсегда. Я так поврежден, когда ты разбиваешь мне сердце снова и снова .. Я устал , когда я чувствую все эти эмоции одновременно. Я чувствую себя настолько одиноким, что мне это начинает нравиться. Я чувствую многие эмоции, и это то, что делает меня человеком. Я чувствую вещи, и это то, что я Я не собираюсь прятать свои эмоции, потому что без них я ничего не значу. Лилиан и моя дорогая подруга Фиалка Я скучаю по ультрафиолету LILLIAN xx

47

20

5336