Сонет 33

Микола Мотрюк

Прогулюючись берегом повз рибаків Шукав Наставник учнів для звіщання Царства. Заради спасу людства, а не марнославства, Щоб осявали світ, ясніше маяків... Та я не квітка, взяв мене Ти з будяків. Я прагнув слави, втіх жадав земних, багатства... Це я той друг, що з жадібності і лукавства Продав Тебе за тридцять литих срібняків... Кричав: "Не знаю зроду Мужа цього..! Ні.!!", Тремтячі зимні руки грівши при вогні... Я виніс вирок гласом Понтія Пилата... На "трон" в вінці і в багряниці садовив, Твої святі ступні і хрест мій цвях пробив... А Ти ще досі мене любиш, немов брата...

2023-03-21 22:11:27

7

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Терті пляцки

Гарна поезія

Відповісти

2023-03-27 17:37:03

Подобається

Схожі вірші

Всі

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

25

5154

Тени собственного сердца ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤

39

9

1446