Сонет 33
Микола Мотрюк
Прогулюючись берегом повз рибаків Шукав Наставник учнів для звіщання Царства. Заради спасу людства, а не марнославства, Щоб осявали світ, ясніше маяків... Та я не квітка, взяв мене Ти з будяків. Я прагнув слави, втіх жадав земних, багатства... Це я той друг, що з жадібності і лукавства Продав Тебе за тридцять литих срібняків... Кричав: "Не знаю зроду Мужа цього..! Ні.!!", Тремтячі зимні руки грівши при вогні... Я виніс вирок гласом Понтія Пилата... На "трон" в вінці і в багряниці садовив, Твої святі ступні і хрест мій цвях пробив... А Ти ще досі мене любиш, немов брата...
2023-03-21 22:11:27
7
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Терті пляцки
Гарна поезія
Відповісти
2023-03-27 17:37:03
Подобається
Інші вірші поета
Сонет 29. Грішник Сонет 40 Тріолет 7 Тріолет 44
Інші поети
Adaira
@adaira
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13524
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
4446