Сонет 33
Прогулюючись берегом повз рибаків Шукав Наставник учнів для звіщання Царства. Заради спасу людства, а не марнославства, Щоб осявали світ, ясніше маяків... Та я не квітка, взяв мене Ти з будяків. Я прагнув слави, втіх жадав земних, багатства... Це я той друг, що з жадібності і лукавства Продав Тебе за тридцять литих срібняків... Кричав: "Не знаю зроду Мужа цього..! Ні.!!", Тремтячі зимні руки грівши при вогні... Я виніс вирок гласом Понтія Пилата... На "трон" в вінці і в багряниці садовив, Твої святі ступні і хрест мій цвях пробив... А Ти ще досі мене любиш, немов брата...
2023-03-21 22:11:27
7
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Терті пляцки
Гарна поезія
Відповісти
2023-03-27 17:37:03
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
130
26
4589
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3053