Сонет 33
Прогулюючись берегом повз рибаків
Шукав Наставник учнів для звіщання Царства.
Заради спасу людства, а не марнославства,
Щоб осявали світ, ясніше маяків...
Та я не квітка, взяв мене Ти з будяків.
Я прагнув слави, втіх жадав земних, багатства...
Це я той друг, що з жадібності і лукавства
Продав Тебе за тридцять литих срібняків...
Кричав: "Не знаю зроду Мужа цього..! Ні.!!",
Тремтячі зимні руки грівши при вогні...
Я виніс вирок гласом Понтія Пилата...
На "трон" в вінці і в багряниці садовив,
Твої святі ступні і хрест мій цвях пробив...
А Ти ще досі мене любиш, немов брата...
2023-03-21 22:11:27
7
1