Тріолет 23
Микола Мотрюк
Чому в житті усе так складно? Чом серце б'ється невпопад, Здригаюсь, дихаю безладно..? Чому в житті усе так складно..? Я почуваюсь безпорадно, Твоїх читаю слів каскад... Чому в житті усе так складно? Чом серце б'ється невпопад..? Та в хвилі ці мені відрадно, Хоча на серці листопад, І дощ у вікна б'є нещадно... У хвилі ці мені відрадно... Чому ж не міг сказати владно, Чом не співав тобі балад..? Та неможливо все... й так складно... А серце б'ється невпопад...
2023-05-15 07:54:43
11
9
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (9)
Микола Мотрюк
@Лео Лея Гарно було... хоч я цього вже не застав...
Відповісти
2023-05-15 11:53:08
1
Merian Varner
Чудово , дуже зворушливі слова 😍
Відповісти
2023-08-31 15:45:15
1
Микола Мотрюк
@Merian Varner Спасибі...)
Відповісти
2023-08-31 17:52:11
Подобається
Інші вірші поета
Сонет 13 Сонет 7 Тріолет 7 Сонет 38
Інші поети
Світлана Корнійчук
@svitlana_korniychuk_ehci
Nastya Dvoretska
@nastya_dvoretska
Схожі вірші
Всі
Why?
Лунная Лапа
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8492
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1285