Сонет 6
Небес холодний океан опалом грає, Яріють калинові гребні сірих хвиль, Змішались у контрасті лютім шторму барви Й пролились камуфляжем на костелу шпиль. Безсонні п'яні ночі з спокоєм порвали... Зневірившись й не докладаючи зусиль, Плететься муж, в якім чесноти повмирали, Просякнувши етилом аж до сухожиль. Не там шукав себе, і не себе знайшов ти... А все десь поблизу було і вочевидь... Дарма дозволив Божий Глас в собі збороти... Роки пройшли, й все ж не зумів собі простить, Та Бог усе простив, промовивши з Голгофи: "Я ні на мить не припиняв тебе любить..." 18.12.2019
2021-07-10 12:29:50
8
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Лео Лея
А ми опираємось((
Відповісти
2021-07-10 15:07:18
1
Схожі вірші
Всі
Forgiveness
If it wasn't for you, I would have fought the wall to the pain. If you weren't mine, I'd die every night from losing blood. If it wasn't for your faith, I'd have given up a long time ago. If it were my will, I would stay with you forever. If you'd gone, I'd have been the old emptiness. You would have taken my heart, and instead of it there was an empty aperture. If it wasn't for you, I'd blazed in forgiveness. Would have burned to ashes, until ground, I would have until the last healing.
60
4
8012
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1045