Сонет 6
Микола Мотрюк
Небес холодний океан опалом грає, Яріють калинові гребні сірих хвиль, Змішались у контрасті лютім шторму барви Й пролились камуфляжем на костелу шпиль. Безсонні п'яні ночі з спокоєм порвали... Зневірившись й не докладаючи зусиль, Плететься муж, в якім чесноти повмирали, Просякнувши етилом аж до сухожиль. Не там шукав себе, і не себе знайшов ти... А все десь поблизу було і вочевидь... Дарма дозволив Божий Глас в собі збороти... Роки пройшли, й все ж не зумів собі простить, Та Бог усе простив, промовивши з Голгофи: "Я ні на мить не припиняв тебе любить..." 18.12.2019
2021-07-10 12:29:50
8
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Лео Лея
А ми опираємось((
Відповісти
2021-07-10 15:07:18
1
Інші вірші поета
Тріолет 24 Сонет 33 Тріолет 46 Тріолет 22
Інші поети
Cristi Cristi
@cristi_sanchez
SIEGFRIEDA KONESKI
@siegfrieda_koneski
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
2916
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4920