Тріолет 2
Микола Мотрюк
Крадеться в тишині самотність... І плоть шматками вирива, Мов, ненаситна звірина... Сміється в тишині самотність — Бездонна, чорна глибина... Меча здійняла незворотність... Крадеться у пітьмі самотність, І плоть з кістками вирива...
2022-11-17 00:38:33
14
11
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (11)
Микола Мотрюк
@Лео Лея Дякую
Відповісти
2022-11-17 07:30:31
1
Merian Varner
Просто мурашки по тілі 😍
Відповісти
2023-08-31 16:55:59
1
Микола Мотрюк
@Merian Varner Дякую
Відповісти
2023-08-31 17:53:02
Подобається
Інші вірші поета
Тріолет 42 Тріолет 13 Тріолет 34 Сонет 34
Інші поети
Eliza
@Lourie
Сергій Яремчук
@sergey_yaremchuk28
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2483
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1733