Тріолет 2
Микола Мотрюк
Крадеться в тишині самотність... І плоть шматками вирива, Мов, ненаситна звірина... Сміється в тишині самотність — Бездонна, чорна глибина... Меча здійняла незворотність... Крадеться у пітьмі самотність, І плоть з кістками вирива...
2022-11-17 00:38:33
14
11
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (11)
Микола Мотрюк
@Лео Лея Дякую
Відповісти
2022-11-17 07:30:31
1
Merian Varner
Просто мурашки по тілі 😍
Відповісти
2023-08-31 16:55:59
1
Микола Мотрюк
@Merian Varner Дякую
Відповісти
2023-08-31 17:53:02
Подобається
Інші вірші поета
Тріолет 47 *** Мені колишньому Син Землі
Інші поети
Airad
@dassha
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3438
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3496