Тріолет 8
Серед зими прийшла відлига, Проміння ніжно пестить лик... І скресла віковая крига... Серед зими прийшла відлига... Вляглася лютая хурдига, Затих її шалений крик... Серед зими прийшла відлига, Проміння ніжно пестить лик... Для тебе я — відкрита книга, Ти мій читаєш записник... Куди ж поділася інтрига..? Для тебе я — відкрита книга... Та більше скаже серця стигма, Все те, що не вмістив словник... Серед зими прийшла відлига, Той промінь — ти... що ніжить лик...
2022-12-12 09:31:38
10
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Лео Лея
Легко читається, мелодійно, і з глибоким змістом
Відповісти
2022-12-12 16:21:39
1
Микола Мотрюк
@Лео Лея Дякую)
Відповісти
2022-12-12 17:17:29
1
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2665
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2008