Тріолет 32
Микола Мотрюк
(18+)
Я опираюся, і хочу, Огнем горю, я зву тебе... Твоє ім'я вві сні шепочу... Я опираюся, і хочу, Як бачу постать ту дівочу — Вона із розуму зведе... Я опираюся, і хочу... Огнем горю, я зву тебе... Немов причинний, щось торочу, Лихая гадка в ум гряде, Що сон пророчий я наврочу... Немов причинний, щось торочу... Вловив мелодію співочу, Що чув щоночі дотепер... Ти не втечеш, бо я так хочу..! Повір же, я знайду тебе..!
2023-08-22 13:55:19
11
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
Микола Мотрюк
))
Відповісти
2023-08-22 21:27:48
Подобається
Lexa T Kuro
Любов та закоханість - то різні речі. Як наприклад сказав Ларошфуко: "Розлука зменшує помірне кохання і збільшує сильне, як вітер гасить свічку і роздмухує полум'я". Дуже пристрасний вірш! Удачі!
Відповісти
2023-08-31 09:41:12
1
Микола Мотрюк
@Lexa T Kuro Дякую)
Відповісти
2023-08-31 09:52:54
Подобається
Інші вірші поета
Привіт від осені *** Тріолет 15 Тріолет 23
Інші поети
Arif Babatinca
@arif_babatinca
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3782
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2358