Тріолет 5
Микола Мотрюк
У сніговицю в зимній вечір Присунусь ближче до вікна... Я не втечу від холоднечі У сніговицю в зимній вечір, Хоча й накину плед на плечі... І обійме самотина... У сніговицю в зимній вечір Я все ще там... біля вікна...
2022-12-06 15:47:38
9
12
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (12)
Микола Мотрюк
@просто веселка Дякую)
Відповісти
2022-12-07 20:13:45
Подобається
Merian Varner
Дуже професійно написані вірші , звучать чудово .Їх хочеться читати і читати . Було би не соромно їх побачити в книжках 👍👍👍 У вас талант
Відповісти
2022-12-21 06:24:54
1
Микола Мотрюк
@Merian Varner Спасибі...)
Відповісти
2022-12-21 07:02:41
1
Інші вірші поета
Сонет 23 Сонет 39 Тріолет 28 Тріолет 44
Інші поети
Vinay Deshlahare
@avin_rafael
Nika_Antonni
@Nika_Antonni
Схожі вірші
Всі
Why?
Лунная Лапа
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8273
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11232