Тріолет 13
Микола Мотрюк
Застряг у спогадів полоні... Про тебе всі мої думки... Сиджу, мов кіт, на підвіконні, Застряг у спогадів полоні... Чому вони такі солоні, Спогáдок вервички-струмки..? Час, мов безслідно зник в полоні... Про тебе всі мої думки... В своїм реальності бетоні Закриюся на всі замки, І захлинеться серце в сконі В страшнім реальності бетоні... Обличчям упаду в долоні... Та все ж мені ще невтямкú, Чом встряг я в спогадів полоні..? Чому про тебе всі думки..?
2022-12-30 14:50:46
14
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Н Ф
Іноді так буває, що спогади ніяк не можуть полишити, та тримають у своїх хромованих тенетах...
Відповісти
2022-12-30 15:19:13
1
Лео Лея
Добре, що знову є Ваш тріолет) приємно читати чудову поезію та бачити, що Ви є🤗
Відповісти
2022-12-31 05:30:08
1
Микола Мотрюк
@Лео Лея Вам дякую...)
Відповісти
2022-12-31 05:59:47
1
Інші вірші поета
День і Ніч Сонет 14 Тріолет 6 Сонет 9
Інші поети
Схожі вірші
Всі
12
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8675
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5303