Тріолет 13

Микола Мотрюк

Застряг у спогадів полоні... Про тебе всі мої думки... Сиджу, мов кіт, на підвіконні, Застряг у спогадів полоні... Чому вони такі солоні, Спогáдок вервички-струмки..? Час, мов безслідно зник в полоні... Про тебе всі мої думки... В своїм реальності бетоні Закриюся на всі замки, І захлинеться серце в сконі В страшнім реальності бетоні... Обличчям упаду в долоні... Та все ж мені ще невтямкú, Чом встряг я в спогадів полоні..? Чому про тебе всі думки..?

2022-12-30 14:50:46

13

3

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

Н Ф

Іноді так буває, що спогади ніяк не можуть полишити, та тримають у своїх хромованих тенетах...

Відповісти

2022-12-30 15:19:13

1

Лео Лея

Добре, що знову є Ваш тріолет) приємно читати чудову поезію та бачити, що Ви є🤗

Відповісти

2022-12-31 05:30:08

1

Микола Мотрюк

@Лео Лея Вам дякую...)

Відповісти

2022-12-31 05:59:47

1

Схожі вірші

Всі

12

ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ

А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.

87

4

9511

Неловкость в улыбке рассвета

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...

39

2

3086