Тріолет 48. Першому коханню
Я б написав тобі послання: "Прости, спасибі, прощавай..." Не прочитаєш, ну й нехай, Я б написав тобі послання. Не явлюсь, не скажу, бодай Епістоля моя остання — Я б написав тобі послання: "Прости, спасибі, прощавай..." Немає болю вгамування, Він мій навік, до скону, знай... Я знищив і спалив твій Рай, Немає болю вгамування... Час не вернеш, хоч як благай: Не розтоптав твого б кохання... Немає болю вгамування, Він мій до скону, так і знай... Моя покута це карання, Судьби моєй не повторяй... Не згадуй, а чи проклинай, — Моя покута це карання... Радій, живи, молись, кохай, Зоря тобі хай сяє рання! — Останнєє моє послання... Прости... спасибі... прощавай...
2024-12-16 21:00:45
5
0
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6240
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13074