Тріолет 24
(18+)
В моїм гріху твоя співучасть... Ми не молились молитов, Звільнила ніч нас від оков... В моїм гріху твоя співучасть... Попри палку, жагучу пристрасть Нам заборонена любов... В моїм гріху твоя співучасть, Ми не молились молитов... Ковзнула й спала нерішучість, Після медосолодких мов... Вернулись до першооснов... Ковзнула й спала нерішучість... Устидно вкралась неминучість, Себе знайшли серед обмов... В твоїм гріху моя співучасть, Ми не молились молитов...
2023-05-15 12:44:47
8
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Н Ф
Надзвичайно чутлива поезія
Відповісти
2023-05-15 14:43:34
1
Терті пляцки
Гарна поезія
Відповісти
2023-05-15 14:45:19
1
Микола Мотрюк
@Н Ф Спасибі
Відповісти
2023-05-15 14:55:25
1
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5647
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1266