Сонет 15
Микола Мотрюк
П’є спрагло сонце вранішній туман, Вчорашнє ще з зорею догоріло… Не зцілить день новий глибоких ран, Мороз не забере, що наболіло… Лишилось стерня, де колись був лан, Де мак червоний цвів й пшениця спіла… Востаннє бачив твій дівочий стан, Коли журавкою ти ввись злетіла… Я не забуду блиск твоїх очей, У світлі місячнім серед алей… Надії не осушиться джерельце… Я пронесу кохання крізь віки… Чекатиму, й лічитиму зірки… Поки не перестане биться серце… 27.10.20
2021-07-10 13:09:52
8
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Лео Лея
Мені Ваш вірш нагадав фільм "Пам'ятна прогулянка", буквально сьогодні його передивлялася. Вмієте зачепити за живі струни душі👍
Відповісти
2021-07-10 14:46:03
1
Merian Varner
Просто вав 😍
Відповісти
2023-08-31 17:11:35
1
Микола Мотрюк
@Merian Varner Спасибі...
Відповісти
2023-08-31 17:54:23
Подобається
Інші вірші поета
Сонет 12 Тріолет 19 *** Війна в мені
Інші поети
Corbie
@ezzylryb
Beautifulinwhite
@Beautifulinwhite
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2354
Неловкость в улыбке рассвета
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3358