Сонет 15
Микола Мотрюк
П’є спрагло сонце вранішній туман, Вчорашнє ще з зорею догоріло… Не зцілить день новий глибоких ран, Мороз не забере, що наболіло… Лишилось стерня, де колись був лан, Де мак червоний цвів й пшениця спіла… Востаннє бачив твій дівочий стан, Коли журавкою ти ввись злетіла… Я не забуду блиск твоїх очей, У світлі місячнім серед алей… Надії не осушиться джерельце… Я пронесу кохання крізь віки… Чекатиму, й лічитиму зірки… Поки не перестане биться серце… 27.10.20
2021-07-10 13:09:52
8
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Лео Лея
Мені Ваш вірш нагадав фільм "Пам'ятна прогулянка", буквально сьогодні його передивлялася. Вмієте зачепити за живі струни душі👍
Відповісти
2021-07-10 14:46:03
1
Merian Varner
Просто вав 😍
Відповісти
2023-08-31 17:11:35
1
Микола Мотрюк
@Merian Varner Спасибі...
Відповісти
2023-08-31 17:54:23
Подобається
Інші вірші поета
Тріолет 37 Тріолет 27 Тріолет 39 Тріолет 33
Інші поети
Karlos Ortiz
@karlos_ortiz
Aaliyah Salia
@writernxtdoor
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3506
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16816