DnD (вірш другий)
Історії, інтриги любов. Плут, крадіжки й пригоди Келих вина, червона та кров. Меч гострий, фоліант наготові Бард і пісні, повія чекає монету Там старий дід дає нам завдання. Там будуть дракони і перемоги Підземелля, страхи і довгі дороги Це все ДнД, гра не соло Для друзів твоїх багатьох. Тільки для вас все, Буде постійно як внов
2023-10-06 20:30:13
7
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Lexa T Kuro
Яка яскрава ода DnD👍🔥😉 Прям рекламу зробив цій грі!) Мені треба хоча б фільм глянути, бо чула багато, а досі не знаю сенсу. Хай все цікаве та незвичне надихає!) 💫 Бо ти майстер бачити звичні речі незвично! 🔥👏
Відповісти
2023-10-07 07:42:00
1
Хонна
@Lexa T Kuro ну, подивившись фільм, ти не відчуєш всієї краси гри))
Відповісти
2023-10-07 07:49:11
1
Lexa T Kuro
@Хонна Ну, хоча б уяву буду мати😉 Розумію, що гра то інше зовсім...
Відповісти
2023-10-07 08:15:53
Подобається
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2410
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1705