DnD (вірш другий)
Історії, інтриги любов. Плут, крадіжки й пригоди Келих вина, червона та кров. Меч гострий, фоліант наготові Бард і пісні, повія чекає монету Там старий дід дає нам завдання. Там будуть дракони і перемоги Підземелля, страхи і довгі дороги Це все ДнД, гра не соло Для друзів твоїх багатьох. Тільки для вас все, Буде постійно як внов
2023-10-06 20:30:13
7
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Lexa T Kuro
Яка яскрава ода DnD👍🔥😉 Прям рекламу зробив цій грі!) Мені треба хоча б фільм глянути, бо чула багато, а досі не знаю сенсу. Хай все цікаве та незвичне надихає!) 💫 Бо ти майстер бачити звичні речі незвично! 🔥👏
Відповісти
2023-10-07 07:42:00
1
Хонна
@Lexa T Kuro ну, подивившись фільм, ти не відчуєш всієї краси гри))
Відповісти
2023-10-07 07:49:11
1
Lexa T Kuro
@Хонна Ну, хоча б уяву буду мати😉 Розумію, що гра то інше зовсім...
Відповісти
2023-10-07 08:15:53
Подобається
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2735
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3233