Ἡ εὐλογία τοῦ Ἑρμῆ (Благословіння Гермеса)
Хонна
То був хлопець у плетених чоботах. Сам не високий, з чорним волоссям. На вустах панувала посмішка змовницька. Очі іскрились від веселості і трішки від подиву. Він дивився на мене, Чому посміхався - мені невідомо. Що хотів від мене я також не знав. Хлопець просто дивився, А в очах вогонь все палав. Таке відчуття в мене склалось, Від хлопця з чорним волоссям в чоботах, Що сам він не знав, Навіщо мене зупиняв тою дорогою. Ми стояли на вулиці людній. Повз проходив народ. Хтось оглядався на мене, І хлопця у дивних чоботах. Хоча більшість бачили тільки носа свого. Ми стояли, дивились один одному в очі. Ми стояли - я, від подиву Він - змовницькі. І вже я збирався йти далі. Просто повернутись спиною до нього, Як він поклав руки мені на плечі. Він сказав одне слово: "Удачі" Бог мандрівників був то, Я отримав від Гермеса наставлення. Мені побажав бог у моєму поході "Удачі"!
2023-07-28 21:01:04
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Сандра Мей
Гарна розповідь. Є над чим задуматись в кінці. Гадаю оповідача чекають дивовижні пригоди )
Відповісти
2023-07-28 21:17:58
1
Інші вірші поета
Παν - ὁ θεός ὁ ἤδη θνητός (Пан- бог, що вже смертний) Посвящаю своєму коханню.. Не сумуй, Котику Чарівний світ Αἰδώς
Інші поети
Hell_ga
@Hell_ga
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
5174
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5986