Ἡ εὐλογία τοῦ Ἑρμῆ
(Благословіння Гермеса)
То був хлопець у плетених чоботах.
Сам не високий, з чорним волоссям.
На вустах панувала посмішка змовницька.
Очі іскрились від веселості і трішки від подиву.
Він дивився на мене,
Чому посміхався - мені невідомо.
Що хотів від мене я також не знав.
Хлопець просто дивився,
А в очах вогонь все палав.
Таке відчуття в мене склалось,
Від хлопця з чорним волоссям в чоботах,
Що сам він не знав,
Навіщо мене зупиняв тою дорогою.
Ми стояли на вулиці людній.
Повз проходив народ.
Хтось оглядався на мене,
І хлопця у дивних чоботах.
Хоча більшість бачили тільки носа свого.
Ми стояли, дивились один одному в очі.
Ми стояли - я, від подиву
Він - змовницькі.
І вже я збирався йти далі.
Просто повернутись спиною до нього,
Як він поклав руки мені на плечі.
Він сказав одне слово: "Удачі"
Бог мандрівників був то,
Я отримав від Гермеса наставлення.
Мені побажав бог у моєму поході
"Удачі"!
2023-07-28 21:01:04
5
1