Клавіши фортепіано
Хонна
Чорна, біла, біла, чорна Ре дієз, мі, фа й соль бемоль. Клавіши виглядають однаково. Кожна на вигляд - одна. Але це тільки так зовні Звучати - це їх головна і єдина мета. Кожна має свій певний Не повторний іншими звук. І не можна сказати, Хто з них співає красиво, А хто звучить як простий шум. Я не можу їх порівняти. Вони всі унікальні, але.. Разом вони більш цікаві. Разом акорди, суспільство, Це щось вже нове! Вірш написан для спілки @LiteraryFortress
2023-08-23 19:53:22
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Lexa T Kuro
Привіт) Ти як завжди простим звичним речам надав щось особливе! Гарно, мудро! Молодець!👍👏 Віник по частинках теж легше зламати, а коли він у купкі, то більш міцний 😉 Натхнення тобі та нехай люди, які поряд ніколи не підводять!💫🍀☀️
Відповісти
2023-08-24 07:43:38
1
Хонна
@Lexa T Kuro дякую, за те що так точно зрозуміла мій вірш🙃
Відповісти
2023-08-24 07:44:49
1
Інші вірші поета
Про все **** Незмінне життя "важливі" питання
Інші поети
EightNoAme
@EightNoAme
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2354
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2730