Клавіши фортепіано
Чорна, біла, біла, чорна Ре дієз, мі, фа й соль бемоль. Клавіши виглядають однаково. Кожна на вигляд - одна. Але це тільки так зовні Звучати - це їх головна і єдина мета. Кожна має свій певний Не повторний іншими звук. І не можна сказати, Хто з них співає красиво, А хто звучить як простий шум. Я не можу їх порівняти. Вони всі унікальні, але.. Разом вони більш цікаві. Разом акорди, суспільство, Це щось вже нове! Вірш написан для спілки @LiteraryFortress
2023-08-23 19:53:22
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Lexa T Kuro
Привіт) Ти як завжди простим звичним речам надав щось особливе! Гарно, мудро! Молодець!👍👏 Віник по частинках теж легше зламати, а коли він у купкі, то більш міцний 😉 Натхнення тобі та нехай люди, які поряд ніколи не підводять!💫🍀☀️
Відповісти
2023-08-24 07:43:38
1
Хонна
@Lexa T Kuro дякую, за те що так точно зрозуміла мій вірш🙃
Відповісти
2023-08-24 07:44:49
1
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13004
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2249