Клавіши фортепіано
Чорна, біла, біла, чорна Ре дієз, мі, фа й соль бемоль. Клавіши виглядають однаково. Кожна на вигляд - одна. Але це тільки так зовні Звучати - це їх головна і єдина мета. Кожна має свій певний Не повторний іншими звук. І не можна сказати, Хто з них співає красиво, А хто звучить як простий шум. Я не можу їх порівняти. Вони всі унікальні, але.. Разом вони більш цікаві. Разом акорди, суспільство, Це щось вже нове! Вірш написан для спілки @LiteraryFortress
2023-08-23 19:53:22
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Lexa T Kuro
Привіт) Ти як завжди простим звичним речам надав щось особливе! Гарно, мудро! Молодець!👍👏 Віник по частинках теж легше зламати, а коли він у купкі, то більш міцний 😉 Натхнення тобі та нехай люди, які поряд ніколи не підводять!💫🍀☀️
Відповісти
2023-08-24 07:43:38
1
Хонна
@Lexa T Kuro дякую, за те що так точно зрозуміла мій вірш🙃
Відповісти
2023-08-24 07:44:49
1
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2680
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2744