Ἀρης καὶ οἱ υἱοί αὐτου (Арес та його сини)
Поле, трава вся прибита к землі. Небо багряне, сонце заходить. Раніше зелена трава теж червона від крови. А кров та на полі - Наслідок чергової війни. Над місцем поразки остання гарпія зникла. Всі воїни пали, орудія кинуті. Трупи лежать, їх очі виклювані - У воронів зараз пір іде. По мертвому полю йде воїн. Він одягнений у старую зброю - Лати на ньому, плащ червоний. Шолом закриває обличчя, Але його очі.. то просто глазниці. Його очі - то вогонь битви. Арес.. бог воїн, не знає жалю, Він не знає болю. Арес - отець Жаху і Страху. Вони трійкою ходять до бою. *Фобос і Деймос, що в перекладі страх і жах - два сини Ареса, бога війни.
2023-07-27 20:11:44
5
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Сандра Мей
@Хонна натхнення вам та наснаги )
Відповісти
2023-07-27 20:18:03
1
Хонна
@Сандра Мей ахпх, дякую Вам🙃
Відповісти
2023-07-27 20:18:39
1
Хонна
якщо Аід один з нормальних богів, то Арес його повна протилежність..
Відповісти
2023-07-28 07:30:09
Подобається
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2526
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2923