Місто

Хонна

Всі розглядають місто вночі Тоді здається воно "незвичним" А чому ми не бачимо всієї краси Днем, коли все добре стає видним? Так, можливо і буде сонце ярким, І народу буде час пік. Але все таки, ви побачите місто справжнім. Живим, а не тим, що спить. Ви зрозумієте, наскільки тоді галасно. Або навпаки, ви знайдете тихі місця. Місто воно ж цікаве, В кожну пору року буття.

2023-10-18 07:37:18

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Lexa T Kuro

Вчора була сирена, і люди сиділи в метро. А я йшла вулицею і насолоджувалась тишею і красою. Це було у 15:00. А ще прийшло таке дивне відчуття, що я в грі на карті без ботів. Ні машин, ні людей. І все дуже атмосферненько). Дуже цікавий вірш. Мені подобається твоє бачення світу! Нових натхнень!

Відповісти

2023-10-18 08:01:42

Хонна

@Lexa T Kuro цікаве спостереження в тебе було. Дякую тобі аза коментар

Відповісти

2023-10-18 08:18:13

Інші вірші поета

Ода майстра підземель Αἰδώς Вона Нормальний божевільний

Інші поети

acupoftae

@acupoftae

Jason Fairhurst Wall

@forever_is_always_now

Julia K

@yy_mistress

Схожі вірші

Всі

Закат декабря

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...

2072

Пора нахлынувших надежд

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.

1933