У темряві сумної душі
Всередині пусто і темно.
Кожна стіна дуже чорна, як перо від ворони.
Стелі, підлога – все темрява.
Висить одне дзеркало тільки розбите.
Воно витокує не світ -
Там тільки тьма.
Ця темрява немов прокляття,
В ній сховалася моя душа,
Самий лиш морок в цій кімнаті,
Відблиск світла надію лиша...
Що зовні кімнати мені не відомо.
Говорять краса неймовірна панує,
Говорять, що там все кольорове,
Що там все різнобарвне,
І таким і повинне життя було бути
Говорять, в різнобарвнім тому світі
Щоранку сонце сходить і сідає,
Там ростуть і дерева і квіти...
Та шлях назовні вартові охороняють...
Їх імена - мій страх, моя самотність,
І не знайомі мені радість, безтурботність...
Вірш написаний у спілці @LiteraryFortress
У співавторстві з
@sandrine_ukrainian
2023-08-24 10:21:52
5
9