У темряві сумної душі

Хонна

Всередині пусто і темно. Кожна стіна дуже чорна, як перо від ворони. Стелі, підлога – все темрява. Висить одне дзеркало тільки розбите. Воно витокує не світ - Там тільки тьма. Ця темрява немов прокляття, В ній сховалася моя душа, Самий лиш морок в цій кімнаті, Відблиск світла надію лиша... Що зовні кімнати мені не відомо. Говорять краса неймовірна панує, Говорять, що там все кольорове, Що там все різнобарвне, І таким і повинне життя було бути Говорять, в різнобарвнім тому світі Щоранку сонце сходить і сідає, Там ростуть і дерева і квіти... Та шлях назовні вартові охороняють... Їх імена - мій страх, моя самотність, І не знайомі мені радість, безтурботність... Вірш написаний у спілці @LiteraryFortress У співавторстві з @sandrine_ukrainian

2023-08-24 10:21:52

5

9

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (9)

Lexa T Kuro

@Хонна Не буду сперечатися, бо ти по-своєму правий. Але інколи люди самі себе туди заганяють, від куди вже повернутися важко. Бо "на дно" легше, ніж угору.

Відповісти

2023-08-24 14:45:35

Подобається

Хонна

@Lexa T Kuro я б навіть сказав, що люди куди частіше саме Самі себе туди і затягують. Рідко, коли винні якісь "інші"

Відповісти

2023-08-24 14:46:34

1

Lexa T Kuro

@Хонна Про що думаємо, тим і стаємо. Жертвами самих себе бути легше. Такий вибір більшості, на жаль.

Відповісти

2023-08-24 14:53:49

1

Схожі вірші

Всі

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

4800

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

15

15777