Музика життя
Буває йдеш собі по вулиці Всюди сонячно, красиво. І в душі щось так приємно гріє. Всі навколо люди позитивні. Ну а ті що зиркають на тебе, Мов забити до смерті не проти, То просто виняткі, Та і ті зникають скоро. Весь твій настрій, Мов весела музика звучить Вона змушує тебе, Посміхнутись й йти вперед. Це мажор твого життя, Це біла лінія твоїй судьби. Є і чорна полоса. Так, вона доволі неприємна, Всі відтінки твого чудного життя, Стають темнішими за темне. Всі посміхненні особи, Тебе тільки но дратують дуже, Ну а ті що вбити хочуть, Мов знайомі друзі. Ти ідеш, і спотикаєшся, Ти ідеш, і дивишся у низ, під ноги. Ти живеш, а голова нахилена додолу. Це мінор твого життя, Незмінна барва існування. Але не існує чорного, чи білого буття. Все змішано.. ще дуже давно.
2023-07-10 19:28:06
4
0
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2896
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4230