Ἄνιβις (Анубіс)
- Хто ти? - Анубіс, провідник мертвих - Ти з Єгипту - Але ж я безсмертний.. - Анубіс, пишу я про греків Краще за тебе Харона візьму. Він хоч і не бог, але виконує роботу твою. Ти помер з тисячу років до того, Як з'явився навіть перший тітан - Кронос. Ти вже не живий, ти не бог. Анубіс, ти сам довів себе до світу того. - Але, я жити хочу! Я також безсмертний, Я бог, потойбічного неба. Я бог, що показує путь останній Кожній живій душі! - Точніше мертвій...
2023-07-28 08:43:32
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Хонна
ну так, вони ж реально виконують майже одну й ту саму справу. Хоча Анубіс мені завжди дуже симпатизував, тож я і вирішив ось так його вклинити у свою тематику про давньогрецьких богів😅
Відповісти
2023-07-28 08:52:26
1
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1746
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4179