Ἄνιβις (Анубіс)
Хонна
- Хто ти? - Анубіс, провідник мертвих - Ти з Єгипту - Але ж я безсмертний.. - Анубіс, пишу я про греків Краще за тебе Харона візьму. Він хоч і не бог, але виконує роботу твою. Ти помер з тисячу років до того, Як з'явився навіть перший тітан - Кронос. Ти вже не живий, ти не бог. Анубіс, ти сам довів себе до світу того. - Але, я жити хочу! Я також безсмертний, Я бог, потойбічного неба. Я бог, що показує путь останній Кожній живій душі! - Точніше мертвій...
2023-07-28 08:43:32
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Хонна
ну так, вони ж реально виконують майже одну й ту саму справу. Хоча Анубіс мені завжди дуже симпатизував, тож я і вирішив ось так його вклинити у свою тематику про давньогрецьких богів😅
Відповісти
2023-07-28 08:52:26
1
Інші вірші поета
Уявний лист до Марусі Чурай Ніч Незмінне життя Ляльковий Кіоск
Інші поети
Sad Girl
@sad_g
Aila
@aila4u
Anna Sparrows
@birdwithword
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1299
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1412