Νέμεσις (Немезіда)
- Диви, яка то дивна дівчина стоїть! - А дійсно, вона ні на кого не схожа.. - А лице, лице її! - А що з лицем? - Воно в тканині.. - Але ж не все воно обгорнуто шовком? - Ні, тільки очі, а точніше око одне. І шовк не червоний, Багряний - від крови її. А в руці та дівчисько тримає кинджал.. Хто вона можливо спитаєш ти? Сам не знаю, але.. Вона нагадала легенду мені. Легенду про бога - Точніше богиню помсти. Та звала себе Немезідою. І девізом її було щось по типу: Там око за око, життя за життя. Вона все карала, вбивала, Ну мстила кратко говоря. - а може.. а може дівчиська вон та.. - що, думаєш, до нас завітала Немезіда? Богиня? - Диивааа... - Ну не знаю, реально незвично дивитись На маленьку, без ока, з ножем. Тож може все бути, Можливо богиня ця зараз когось покарає.. - Можливо, надію не нас, - Та ну, то було б ваще вже!
2023-07-25 20:16:53
7
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Хонна
@Сандра Мей дякую, я почитаю обов'язково
Відповісти
2023-07-26 02:34:49
1
Хонна
ахпх, дякую тобі🙃
Відповісти
2023-07-26 02:35:05
1
Lexa T Kuro
Клас! Цікаво дуже. Не звично, досить сміливо, а ще має свою особистість цей вірш. Ви молодець! 👍👏 В мене ж десь 2 вірші, які написані у вигляді діалогу, але це було давно, і як експеримент, і більш не поверталась до цього. Тому і розумію як це не просто. Нових цікавих ідей, натхнення, сил та віри в себе!🍀✨☀️
Відповісти
2023-07-27 09:01:28
1
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1388
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1651