Вечір

Хонна

вечір - книжка в руках ноги ковдрою вкриті захід сонця - краса я все сижу, та всюди погляд кидаю думки в хмарах літають і каву гарячу собі попиваю слухайте, життя це чудово кожна мить незабутня, й чудна але все таки, вечір, і кава та книги я люблю це, тільки я і життя

2023-09-17 12:05:23

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Lexa T Kuro

Чудовий вірш! Цікаві роздуми! Приємний післясмак після прочитання 😉 А кава то уммммм☕😉👍

Відповісти

2023-09-17 12:37:17

Інші вірші поета

Запах сухої трави.. Οὐδέν (Nothing) Час Ніж - ψυχοκτόνος (Душевбивця)

Інші поети

mikami

@mikami

BON BON

@bon_bon_c0xu

Corbie

@ezzylryb

Схожі вірші

Всі

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

1927

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

2509