Обрубані крила
Як виглядає Ікар? Красивий юнак з білими крилами Спина прямая та груди вперед. Все життя для нього пригода весела. Але можливо було так раніше Всі мали право на мрію Кожна людина вірила в те що хотіла. Всі мали право на крила... А зараз що може звичайний "Ікар"? Сидіти в офісі, розбирати купу паперових справ? Що може митець у душі, Робити у світі сучасного зла? Зараз кожен "Ікар" йде під сокиру.. Їм обрубують крила, І тільки світло згасаючих мрій, Витікають з ран на згорблених спинах
2023-08-05 20:21:10
3
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
Хонна
@Олег Шаула а я все ще шукаю для себе цікаву форму🤔 раніше майже не читав вірші. Тож з формами я не знайом, і приходиться йти на впомацьки😂
Відповісти
2023-08-06 08:48:13
1
Lexa T Kuro
"Всі мають права на крила...", але не всім вони вигідні, бо вільними людьми, які щиряють у небесах, та мають свою особисту думку, керувати важко... Коли "Ікар" без крил - він хто? Звичайна людина... Якщо він з крилами - він незвичний, дивний... А все незвичне - для більшості страшно... таких бояться, заздрять у глибині душі, і бояться бути таким... тому засуджують... Але попри все Ікар не здався. Так, він впав... Але ж до того він відчув всю красу польоту. Вибач, за сумбур думок, але якісь такі вони прийшли... Дякую тобі, що написав цей вірш, і підняв цю тему! І як завжди, кожен побачить щось своє... Як бачиш, я побачила) Нових натхнень тобі! Ніколи не здавайся! 🙏☀️
Відповісти
2023-08-06 12:33:42
1
Хонна
@Lexa T Kuro є одна цитата.. не знаю наскільки вона підходить сюди. "Якщо ти вже падаєш,то чому б не спробувати полетіти?" Це зворотній бік. Так. Багато з "Ікарів" гублять, втрачають свої крила, але і деякі звичайні нудні люди, в одну мить знаходять, відрощують собі свої крила.. Можливо й так
Відповісти
2023-08-06 12:36:07
1
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5759
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4916