Щастя

Хонна

Є такий настрій... Щастем його звуть. Так, я розумію, він рідкисний Але не зря йго всі так полюбляють В кожного щастя - різне Кожен щасливий по своєму. Для когось, ранкова прогулянка з собакою Для когось поцілунок коханої. А в когось доведена божевільна теорія. Але чогось, ми всі щасливі однаково. Так, хтось більше чи менше, Але щастя, це почуття одинакове. Для всіх, і для кожного. Але як його описати Не приводячи прикладів? З наукової точки зору? Щось по типу "це все робота дофаміна" Або з точки зору поета Щастя, це коли земля зустрічається з небом. Коли ти знаходишся на тій тонкій межі. Між божевіллям, і божеством. Між раєм й аідом. Можна так описати щастя... Є ще багато розказнів. Але точно ми передати почуття це не можемо. Добре, що хоч його відчуваємо, Щастя це, безтурботне;)

2023-10-21 11:36:07

5

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Lexa T Kuro

Класссссс! Еммм, щастя - це стан душі, виходячи з твого вірша. Воно неосяжне та накриває, як лавіна, миттєво. Воно швидкоплинне. Щастя у кожного свою - це правда. Нових цікавих натхнень! 👍💫☀️

Відповісти

2023-10-24 04:14:46

1

Схожі вірші

Всі

Темнота теней ночи ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...

44

13

2517

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

84

2

5113