Зустріч світів
- Смотрю я на небо, и вижу жизнь - А чого не державною? Холоп ти князівський - та розумієш, мужик, я не умею говорити чистою, солов'їною. Ми живемо не в Україні. А у "великій імперії". Наша мова з тобою - українська Признана мовою селюків панівських. - О, розумію тебе, ці довбані розуміння Ще довго будуть в головах людства. Але з цим не треба миритись, Треба йти бунтом! - Це ти зараз такий сміливий. Подивився б на тебе я тоді. В моєму часу то ми - нелюди. Наше життя - просто майно чиєсь. - Так, життів багато забирає кожна революція. Але якщо ви тоді не побореться за наші свободи, То сьогодні, прямо як зараз, Ми будемо вмирати за рідну землю, та за рідну мову. Ти кажеш, що ми тільки на язиках - сміливці. Але по факту ми більш патріоти. Ми готові вмирати й вбивати, тільки.. За для своєї - волі.
2023-11-02 06:16:56
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Хонна
дякую за такий відгук) приємно, що комусь цей вірш зайшов🙃
Відповісти
2023-11-02 09:38:30
Подобається
Lexa T Kuro
Дуже не просту тему ти підняв, і дуже гідно! 👍
Відповісти
2023-11-03 20:30:24
1
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
3400
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3216