Зустріч світів
- Смотрю я на небо, и вижу жизнь - А чого не державною? Холоп ти князівський - та розумієш, мужик, я не умею говорити чистою, солов'їною. Ми живемо не в Україні. А у "великій імперії". Наша мова з тобою - українська Признана мовою селюків панівських. - О, розумію тебе, ці довбані розуміння Ще довго будуть в головах людства. Але з цим не треба миритись, Треба йти бунтом! - Це ти зараз такий сміливий. Подивився б на тебе я тоді. В моєму часу то ми - нелюди. Наше життя - просто майно чиєсь. - Так, життів багато забирає кожна революція. Але якщо ви тоді не побореться за наші свободи, То сьогодні, прямо як зараз, Ми будемо вмирати за рідну землю, та за рідну мову. Ти кажеш, що ми тільки на язиках - сміливці. Але по факту ми більш патріоти. Ми готові вмирати й вбивати, тільки.. За для своєї - волі.
2023-11-02 06:16:56
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Хонна
дякую за такий відгук) приємно, що комусь цей вірш зайшов🙃
Відповісти
2023-11-02 09:38:30
Подобається
Lexa T Kuro
Дуже не просту тему ти підняв, і дуже гідно! 👍
Відповісти
2023-11-03 20:30:24
1
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5902
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3924