Зустріч світів
- Смотрю я на небо, и вижу жизнь - А чого не державною? Холоп ти князівський - та розумієш, мужик, я не умею говорити чистою, солов'їною. Ми живемо не в Україні. А у "великій імперії". Наша мова з тобою - українська Признана мовою селюків панівських. - О, розумію тебе, ці довбані розуміння Ще довго будуть в головах людства. Але з цим не треба миритись, Треба йти бунтом! - Це ти зараз такий сміливий. Подивився б на тебе я тоді. В моєму часу то ми - нелюди. Наше життя - просто майно чиєсь. - Так, життів багато забирає кожна революція. Але якщо ви тоді не побореться за наші свободи, То сьогодні, прямо як зараз, Ми будемо вмирати за рідну землю, та за рідну мову. Ти кажеш, що ми тільки на язиках - сміливці. Але по факту ми більш патріоти. Ми готові вмирати й вбивати, тільки.. За для своєї - волі.
2023-11-02 06:16:56
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Хонна
дякую за такий відгук) приємно, що комусь цей вірш зайшов🙃
Відповісти
2023-11-02 09:38:30
Подобається
Lexa T Kuro
Дуже не просту тему ти підняв, і дуже гідно! 👍
Відповісти
2023-11-03 20:30:24
1
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
3400
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5354